Набуття права заснування у сільськогосподарських підприємствах.

Правовий статус засновників сільськогосподарських підприємств.

Правовий статус засновників сільськогосподарських підприємств.

У Конституції України закріплено низку норм, які певною мірою регламентують відносини у сільському господарстві. Це зокрема стаття 14 Конституції України, яка гарантує право власності на землю; стаття 41 Конституції України, яка передбачає право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Основною конституційною нормою, що забезпечує кооперативну діяльність, є стаття 36 Конституції України, за якою громадяни України мають право на свободу об'єднання у громадські організації для здійснення та захисту своїх економічних та соціальних інтересів.

Права та обов'язки засновників, членів та учасників сільськогосподарських підприємств закріплені у Господарському кодексі України від 16 січня 2003р., ЦК від 16 січня 2003р., Податковому кодексі України від 2 грудня 2010р., Законах України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р., «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р., «Про кооперацію» від 10 липня 2003 р. Це право засноване також і на спеціальних аграрних законодавчих та підзаконних актах, таких як Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. , Закони України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 р., «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 р., "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року, та інших  урядових та відомчих актах.

Діяльність сільськогосподарських кооперативів ґрунтується на нормах Конституції України, Цивільного, Господарського, Податкового та Земельного кодексів України, Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» інших нормативно-правових актів. Загальні принципи, поняття та норми освіти, управління сільськогосподарського кооперативу та кооперативних об'єднань, права та обов'язки їх членів та ін., регулюються Законом України «Про кооперацію». Статут сільськогосподарського кооперативу розробляється відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про кооперацію". Зразкові статути сільськогосподарських кооперативів розробляються Міністерством аграрної політики та продовольства України. Сільськогосподарські кооперативи розробляють та затверджують правила внутрішньогосподарської діяльності кооперативу, якими є нормативний документ, що встановлює вимоги до здійснення господарської та іншої діяльності кооперативу відповідно до законодавства та статуту кооперативу.

Правовий статус фермерського господарства визначається Господарським кодексом України, Законом України "Про фермерське господарство", його статутом та ін.

Діяльність колективного сільськогосподарського підприємства регулюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», його статутом та іншими актами законодавства України.

Правосуб'єктність корпоративних сільськогосподарських підприємств регламентується, зокрема, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про господарські товариства» та Законом України «Про акціонерні товариства» та іншими нормативно-правовими актами.

У вищезазначених нормативно-правових актах закріплено законодавче забезпечення прав та обов'язків засновників, учасників та членів сільськогосподарських підприємств.

Набуття права заснування у сільськогосподарських підприємствах.

Для створення юридичної особи його засновники розробляють установчі документи, які викладаються письмово та підписуються всіма засновниками, якщо законом не встановлено іншого порядку. Відповідно до ст. ст. 87,88 Цивільного кодексу та ст. 57 Господарського кодексу, установчими документами суб'єкта аграрного господарювання є рішення про його створення чи установчий договір, а у випадках, передбачених чинним законодавством, статут. В установчому договорі засновники зобов'язуються створити підприємство, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутку та збитків, управління діяльністю підприємства та участі у ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, передбачені законом, а також порядок його організації та ліквідації.

Процедурі створення сільськогосподарського кооперативу присвячено спеціальний розділ II Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», в якому зазначаються загальні умови створення сільськогосподарських кооперативів, порядок їх державної реєстрації, основний зміст статуту кооперативу, порядок його ухвалення. Основними умовами створення сільськогосподарського кооперативу є: 1) створення його засновниками на добровільних засадах; 2) засновниками сільськогосподарського кооперативу можуть бути лише громадяни України та юридичні особи, зареєстровані в Україні.

Обмеження кола засновників лише громадянами України зумовлене тим, що відповідно до Земельного кодексу суб'єктами права приватної власності на землі сільськогосподарського призначення можуть бути лише громадяни України та юридичні особи, які засновані громадянами України чи юридичними особами. Тільки вони можуть об'єднувати належні їм земельні ділянки під час створення кооперативу.

Коло засновників сільськогосподарського кооперативу залежить від виду сільськогосподарського кооперативу. Засновниками сільськогосподарського виробничого кооперативу можуть бути лише фізичні особи, які мають бути виробниками сільськогосподарської продукції. Такі фізичні особи об'єднуються для здійснення спільної виробничої чи іншої господарської діяльності на основі їхньої обов'язкової трудової участі з метою отримання прибутку. Такі критерії передбачені у ст. 1 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію". Засновниками сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які мають статус сільськогосподарського виробника, та об'єднуються для організації обслуговування, спрямованого на зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу під час здійснення ними сільськогосподарської діяльності та на захист їх економічних інтересів. Кількість засновників сільськогосподарського кооперативу має не менше трьох осіб. Склад засновників згідно зі ст. 8 Закону України «Про кооперацію» має зазначатися у статуті кооперативу. З моменту реєстрації засновники сільськогосподарського кооперативу набувають статусу його членів.

Фермерське господарство створюється на добровільних засадах. Право на створення фермерського господарства має кожен дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив відповідне бажання, має документи, які б підтверджували його здатність займатися сільським господарством. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» засновниками може бути один або кілька громадян України, які є родичами. Щодо необхідності для фізичних осіб, які претендують на членство у фермерському господарстві, мати громадянство України, то слід погодитись з В.Ю. Уркевич, який зазначає, що якщо фермерське господарство створюється однією особою або кількома членами сім'ї, то всі вони повинні мати громадянство України (згідно зі ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство»), якщо ж членство набувається вже після його створення та державної реєстрації, особі, яка претендує на членство в ньому, мати громадянство України не обов'язково.

Обов'язковим є придбання засновником фермерського господарства прав на земельну ділянку у власність чи користування. У власність земельні ділянки для ведення фермерського господарства можуть купуватися безоплатно шляхом приватизації та виділення земельної частки (паю) у натурі відповідно до ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство". При створенні фермерського господарства земельна ділянка оформляється на фізичну особу - засновника. У разі відмови у наданні ділянки та оскарження відмови до суду позитивне рішення суду є підставою для оформлення землевпорядної документації, реєстрації земельної ділянки у кадастрі та прав на неї у державному реєстрі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів та діє на засадах підприємництва та самоврядування. Виходячи з цього визначення, членами колективного сільськогосподарського підприємства можуть бути лише фізичні особи і, отже, не можуть бути юридичні особи. Слід зазначити, що Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", на відміну від Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію», не виділяє засновників та членів підприємства. Ч. 2 ст. 5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" наголошує, що членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають та виконують його статут, враховуючи те, що Цивільний кодекс України не передбачає особливостей надання дієздатності при створенні підприємства у сфері сільського господарства, вважаємо, що засновниками колективного сільськогосподарського підприємства можуть виступати лише особи з повною дієздатністю. , а його членами - особи з 16-річного віку, як це передбачено Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Відповідно до ч. 3 ст.1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", колективні підприємства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в спілки ( об'єднання), бути засновниками акціонерних товариств, що діють на основі своїх статутів.

Засновниками аграрних (сільськогосподарських) підприємств корпоративного типу можуть бути фізичні та юридичні особи, які можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності. Так, згідно зі ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» засновниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України. Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві або більше осіб. Щодо акціонерних товариств, створених однією особою або тих, що складаються з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства, то відомості про це підлягають реєстрації та опублікуванню для загального відомості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Коло засновників визначено ст. 26 Закону "Про господарські товариства". Ця стаття спеціально визначає функції засновників і цим відокремлює цих осіб від учасників. Вона визначає засновниками тих осіб, які укладають договори. Відповідно до ч.4 цієї статті засновники повинні виконати низку обов'язкових передбачених законом дій щодо заснування товариства: зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, підписатися на акції, провести установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

Право засновництва є загальним, рівним та особистим. Рішення кожним громадянином питання про створення для себе прав та обов'язків засновника товариства про придбання акцій (часток) товариства та розпорядження цими акціями є особистим правомочністю всіх право- та дієздатних громадян.

Порушення встановленого законодавством порядку створення сільськогосподарського підприємства або невідповідність його установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації. Важливою гарантією прав засновників сільськогосподарського підприємства є неприпустимість відмови у державній реєстрації такого підприємства з інших мотивів, зокрема щодо недоцільності. Відмову в державній реєстрації суб'єкта аграрного підприємництва, а також зволікання з її проведенням може бути оскаржено до суду.

Вас може зацікавити:

Comments are closed.